- гаряч
- -у́, ч., заст.Гарячий напій з води, меду і прянощів; збитень.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гарячінь — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гарячіти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
гарячішати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
гарячіший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
гарячішати — аю, аєш, недок., розм. Ставати гарячішим (див. гарячий 1)) … Український тлумачний словник
гарячінь — і, ж. Абстр. ім. до гарячий 1) … Український тлумачний словник
гарячіти — і/є, недок., розм. Ставати гарячим, жарким. || безос … Український тлумачний словник
гаряч — іменник чоловічого роду збитень рідко … Орфографічний словник української мови
гарячість — чості, ж., діал. Абстр. ім. до гарячий 2) … Український тлумачний словник
гарячість — іменник жіночого роду діал … Орфографічний словник української мови